Вишиванка - це модно (учні початкової ланки нашої школи теж взяли участь в святкуванні)

https://sites.google.com/site/kzosh6/home

День вишиванки у стінах рідної школи

Вчителі і діти! Діти і батьки!

Нерозділиме і одвічне коло.

Ми засіваємо житейське поле

І не на день майбутній – на віки!

У сім ї з’явився першокласник… Цього моменту з нетерпінням чекала дитина, з деяким острахом – батьки і з гордістю – решта родини. Свято прийшло і… минулося, настали робочі будні. Ейфорію перших днів ніби вітром здуло – почалися проблеми… І як  свідчить  практика, немало  дітей важко переживають своє нове становище, нових знайомих, з якими змушені проводити значну частину дня, рожеві мрії та стовідсоткова впевненість деяких батьків в унікальності та вченості свого малюка розбиваються об реалії класного колективу, особливості навчання , вимоги вчителя та порядок школи.  Багато батьків відчувають труднощі у встановленні контактів з  вчителями ,та що ще важливіше -  з власними дітьми, але вже в новому статусі. Діти, в силу обставин, теж не завжди легко та швидко вливаються в новий колектив, привикають до нового розпорядку, вимог та обов’язків. Всі учасники цього дійства усвідомлюють, що єдине, що може в такій ситуації справді допомогти – це терпіння та бажання, але….як кажуть в народі « легко казка кажеться, та нелегко діло робиться…»

Саме цей тривалий процес і називається утворенням класного колективу або ,як тепер модно казати ,класної родини--всі учасники якої виступають мимоволі головними дійовими особами в виставі під складною назвою навчально – виховний процес. І не епізодична роль в цьому театрі належить саме вчителю, який повинен стати не  деспотичним керівником, а партнером і маленьким учням, і їхнім турботливим батькам.  Вчителі, батьки і учні ,всі разом і кожен окремо, з усіх сил намагаються віднайти найбільш ефективні засоби розв’язання цієї проблеми. Вони долучаються до педагогічної освіти, визначають зміст і оптимальні форми роботи,  що мають вирішити ряд поставлених завдань. А саме:

·        довести до свідомості всіх учасників педагогічні поради та позитивне ставлення до них;

·        сформувати психологічну і педагогічну готовність до їх реалізації;

·        активізувати здатність батьків і вчителів до самоаналізу своєї діяльності та об’єктивної оцінки їх результатів.

Виходячи з вище зазначеного,я ,як класний керівник, свою роботу  формую в кількох напрямах.

В організації взаємодії сім ї та школи важливіша роль належить останній, тому що не всі батьки однаково відгукуються на прагнення педагога до співпраці – не виявляють належної зацікавленості в об’єднанні зусиль у вихованні своєї дитини. Тому я  завжди стараюся виявити терплячість і цілеспрямованість в пошуку шляхів розв’язання цієї актуальної  педагогічної проблеми, виключаючи  позицію авторитаризму. Я  враховую  особливості  кожної конкретної сучасної сім ї,   її  особливості та типологію.

Також знаю, що  робота з батьками повинна мати яскраво виражений випереджувальний (превентивний) характер, особливо в початковій школі. З практики  давно зрозуміла,щоб у батьків виникло бажання психолого – педагогічного просвітництва, вчитель повинен не лише пропонувати теми для обговорення в ході батьківських зборів, а й обов’язково враховувати побажання і зауваження батьків. Все це та інше дасть змогу батькам побачити себе та інших в обговорюваній проблемі, порівняти зразки власної та чужої поведінки, практичні підходи до вирішення проблем сімейного виховання, а також зробити потрібні ( відповідні) висновки.

 Тому кожна наша  зустріч з батьками виконує декілька функцій, пов’язаних між собою:

·          Освітню ( озброєння певним комплексом психолого-педагогічних знань);

·        Оцінну ( здійснення об’єктивної  оцінки реального досвіду сімейного виховання);

·        Стимулюючу ( стимулювання батьків до вдосконалення власного педагогічного досвіду);

·        Виховну ( виховання необхідних якостей ставлень та вмінь, необхідних для самовдосконалення);

·        Аналітичну (розвиток здібносте до самоаналізу);

·        Діагностичну ( вчасне виявлення змін та їх динаміки у соціально – психологічному стані класної родини, та кожного конкретного учасника навчально – виховного процесу).

Для організації якісної взаємодії між школою та родиною важливо розглядати класний колектив як єдине ціле, як велику класну родину, яка формується і цікаво розвивається лише у випадку організації спільної діяльності педагогів, батьків та дитини. Мені найчастіше доводиться миритися з існуючою ситуацією сімейного мікроклімату конкретного учня, допомагати дітям та батькам у вирішенні особистих проблем на основі педагогічної підтримки, залучення дитини до спільної діяльності, надавати допомогу в реалізації її запитів , потреб, інтересів. Отже, корисно об’єднувати зусилля для досягнення високих результатів та вирішення конфліктних ситуацій, попередження конфронтаційних настроїв.

Взаємодія педагога з батьками учнів молодших класів буде тим ефективнішою, чим більше різноманітних чинників буде залучено. Форми взаємодії – це різноманітність їх спільної діяльності та спілкування.

Батьківські збори – одна з основних форм роботи з батьками, але вони не  складаються тільки з   монологу вчителя. Це вже в своїй основі взаємообмін думками, ідеями, знаннями, спільний пошук  оптимальних рішень. З урахуванням сучасних вимог до урізноманітнення форм проведення класних зборів я  організовую:

Збори батьків і дітей;

Збори – тренінги;

Збори в довкіллі ( на екскурсії, в поході);

Збори – презентації ;

Збори татусів;

Збори матусь;

Збори у письмовій формі;

Збори у формі прес – конференцій;

Збори – диспути, діалоги;

Збори у формі концертних програм;

Класний ринг (зіткнення думок з проблемних питань класу);

Ділова гра «Я роблю так…»;

Колективні творчі справи, акції.

  Для себе я визначила такі прописні істини проведення вдалих батьківських зборів:

1.     У проведенні та підготовці батьківських зборів активну участь беруть самі батьки.

2.     Щодо усіх рішень та порад, прийнятих більшістю, необхідно зразу виробити план реалізації.

3.     Необхідно взяти від батьків усі їхні можливості та вміння на користь класному колективу.

Приблизна структура проведення батьківських зборів:

1.     Інформація загального характеру ( досягнення та перспективи, зміни, майбутні заходи, подяки активним батькам тощо).

2.     Основна частина згідно тематики батьківських зборів.

3.     Індивідуальні консультації, бесіди або засідання батьківського комітету.

Перед кожним проведенням зборів я турбуюся про те, щоб приміщення мало естетичний вигляд. Батьки розсаджуються на місця, де сидять їхні діти – таким чином вони бачать робоче місце своєї дитини, мають можливість познайомитися з батьками сусідів по парті. Перед батьками складений аркуш паперу або конверт, всередині якого індивідуальне звернення до батьків, що містить конкретну інформацію про їхню дитину, індивідуальні побажання вчителя, коректні зауваження, або  запрошення до індивідуальної зустрічі з зазначенням часу і місця. Це додатковий вид педагогічного спілкування дає батькам додаткову інформацію про їхню дитину,а вчителю дозволяє зберегти фактор приватності у спілкуванні з батьківською громадою.

Орієнтовна тематика батьківських зборів у першому класі

1.       Збори – тренінг «Перший раз у перший клас»

2.       Збори – обговорення (диспут) «Адаптація першокласників в  навчально – виховний процес»

3.       Ділова гра «Вплив сім’ї на формування навчальних компетентностей першокласника»

4.       Збори – свято «Першокласником я став…»

Проект „Народний прогностик”

Тип проекту

Інформаційно – пошуковий; народознавчий; міжпредметний       („Я і Україна. Довкілля”, читання, народознавство,                                               образотворче мистецтво); класний; індивідуальний; довготривалий.

Мета і завдання проекту

Зібрати народні прикмети передбачення погоди на всі місяці усіх пір року; ознайомитися з особливостями народного календаря; розширити знання про свята та звичаї українського народу; створити збірку прикмет „Народний прогностик” для подальшого використання учнями на уроках серед природи та проведення фенологічних спостережень; формувати навички колективної та індивідуальної пошукової праці; вдосконалювати спостережливість; розвивати навички критичного мислення; виховувати почуття патріотизму та поваги до культурної та літературної спадщини народу.

Мотивація пізнавальної діяльності

Щодня ми чуємо по телевізору та радіо прогноз погоди від синоптиків. Але кілька десятиліть тому не було цих засобів масової інформації, але люди, як і сотні років тому, працювали на землі і вирощували урожаї. То звідки вони дізнавалися прогноз погоди, як знали, коли і що робити. Про все це нам розповідають народні прикмети. Які тісно пов’язані з народними святами та звичаями.

Тривалість проекту

Протягом першого семестру другого класу.

Механізм реалізації проекту

  Постановка проблеми.

  Визначення теми, мети і завдань проекту.

  Ознайомлення учнів зі змістом проекту та етапами його реалізації.

  Підготовча робота на уроках

  Пошукова робота учнів.

  Проведення консультацій щодо оформлення, укладання змісту.

  Презентація проекту.

  Використання зібраних матеріалів на наступних уроках.

Напрями реалізації проекту

Ø  Узагальнення набутих знань з теми.

Ø  Активізація пізнавальної діяльності учнів.

Ø  Розвиток інтелектуальних та творчих здібностей.

Ø  Формування уміння організовувати власну працю.

Ø  Формування навичок самостійної роботи з додатковою літературою.

Ø  Вдосконалення вміння вибирати потрібну інформацію та добирати до неї ,або створювати власний, ілюстративний матеріал.

Завдання для учнів

   Зібрати народні прикмети передбачення погоди на різні пори року.

   Підібрати відповідні ілюстрації, створити власні.

   Допомогти в оформленні збірки народних прикмет.

Матеріали для учнів

v додаткова література художнього,  народознавчого спрямування;

v відривний календар „прикмети і повір’я українського народу”;

v таблиця оцінювання результатів проектної діяльності.

Уміння необхідні учням

v Працювати з додатковою літературою;

v користуватися довідковою літературою;

v знаходити і вибирати потрібну інформацію;

v підбирати ілюстративний матеріал і створювати власний;

v укладати зібраний матеріал у відповідності до мети і завдань;

v естетично оформляти зібрані матеріали;

v працювати у групі;

v презентувати результати своєї роботи;

v використовувати зібраний матеріал  в разі потреби;

v комунікативні

v оцінювати власну і чужу працю.

Матеріали для вчителя

v Таблиця оцінювання результатів проектної діяльності.

v Список рекомендованої літератури з даної теми.

v Зразки оформлення матеріалів.

Уміння необхідні для вчителя

v користуватися  комп’ютерною технікою:

§  набір текстів у Microsoft Word;

§  друк набраних текстів;

§  вставка зображень у набрані тексти.

Таблиця оцінювання або самооцінювання проекту

1.  Зібрані прикмети і повір’я є цікавими та відповідають темі проекту.
                             1     2     3     4     

2.  Ілюстрації доречні та узгоджуються з текстовим матеріалом.
                              1      2     3     4     

3.  Немає орфографічних, граматичних та пунктуаційних помилок.
                              1     2     3     4     

Сумарний бал та коментарі:_______________________

Як варіант: всі учні оцінюють кожну роботу окремо або результати опрацьовуються вчителем і доводяться до відома учнів.

Результати діяльності

Збірка народних прикмет передбачення погоди „Народний прогностик” .

Проект „Наша читанка в малюнках”

Тип проекту

Творчий, прикладний, класний, виставковий,  міжпредметний (читання, образотворче мистецтво), довготривалий.  

Мета і завдання проекту

Виділяти головну змістову лінію прочитаного твору; створювати художні образи; розвивати уяву та художнє мислення учнів;  втілювати творчий задум у результат (продукт); вибирати  та правильно користуватися відповідним художнім приладдям; естетично оформляти результати своєї роботи;  презентувати результати своєї діяльності; оцінювати, коригувати власну діяльність.

Мотивація творчої діяльності

Ніщо краще не розвиває в нас безпомилкове почуття, як все те прекрасне, що бачимо і чуємо з дитячих років.

 (Віланд)

Образотворче мистецтво – це компроміс між тим, що ми бачимо, і тим, що ми знаємо.

(Беренсон)

Кого б не взялася зображати людина, вона завжди грає разом з тим і саму себе.

(Монтень)

Всі мистецтва служать найбільшому – мистецтву жити на землі.

(Брехт)

Спілкування з літературою, як мистецтвом слова, задовольняє природну потребу дитини в емоційних переживаннях, створює передумови для самовираження особистості. Усвідомлення ролі слова як засобу створення художнього образу дає змогу повніше відтворити в уяві картини життя, сприяє розвитку здатності емоційно реагувати, виявляти і усвідомлювати свої почуття, опановувати вміння добирати і використовувати адекватні мовленнєві засоби.

Тривалість проекту

        Протягом року.

Механізм реалізації проекту

    Постановка проблеми.

    Визначення теми, мети і завдань проекту.

    Ознайомлення учнів зі змістом проекту та етапами його реалізації.

    Підготовча робота на уроках.

    Творча робота учнів на власний вибір.

    Оформлення змінних виставок протягом року.

    Презентація проекту в кінці навчального року.

Напрями реалізації проекту

Ø    Вдосконалення вміння аналізувати прочитане.

Ø    Визначення основної думки та мети прочитаного.

Ø    Створення ілюстрації та художніх образів.

Ø    Розвиток уяви, образного мислення та творчих здібностей.

Ø    Формування уміння працювати самостійно.

Ø    Формування вміння оцінювати та коригувати власну діяльність.

Завдання для учнів

v Проаналізувати прочитаний художній твір.

v Визначити мету.

v Підібрати оптимальні засоби для створення ілюстрації.

v Створити ілюстрацію, яка б найкраще відобразила основну думку твору.

Матеріали для учнів

v Підручник або посібник з текстом твору.

v Матеріали необхідні для створення ілюстрацій.

Уміння необхідні учням

v осмислено читати художній твір;

v визначати головну думку прочитаного;

v уявляти те, про що читав;

v правильно добирати і використовувати художнє приладдя;

v створювати власний ілюстративний матеріал;

v збирати і оформляти гербарний матеріал;

v естетично оформляти свою роботу;

v працювати самостійно;

v презентувати результати своєї роботи;

v комунікативні;

v оцінювати і коригувати власну працю.

Матеріали для вчителя

v підручник і посібник з текстом твору;

v зразки творчих робіт;

v місце в класній кімнаті для оформлення змінної виставки дитячих робіт.

       

Результати діяльності

Збірка творчих робіт „Наша читанка в малюнках” .