Життя, життя - яке коротке ти!?
Здається, тільки вчора двері відчинились
і ти малим ступив на свій життєвий шлях.
Раділо все, світило сонце,
буяли трави, співали трелі солов'ї .
І ти, малий, ступав веселою ходою
по шовковистому зеленому коврі -
І ріс, міцнів - неначе молодий дубок.
Та час минув і сонечко за обрій повернуло.
На скронях забіліла сивина.
Літа минули - літо промайнуло,
на зміну літу життєва осінь прибула....
                  (Карпатський соловейко)